Аудит для банку та інвестора: що саме вони просять

Коли банк або інвестор просить «аудит», він майже ніколи не має на увазі те саме, що закон. Закон говорить про обов’язковий аудит за критеріями розміру. Банк говорить про підтвердження цифр, на які він дає гроші. Це різні завдання, і плутанина між ними коштує компаніям зайвих тижнів і зайвих грошей. Розберемо, що саме просять у трьох типових ситуаціях.

Ситуація перша: кредит у банку

Банку потрібне не «щось від аудитора», а зниження власного ризику. Тому в кредитному комітеті дивляться на три речі: чи реальні активи, чи реальний дохід і чи немає зобов’язань, яких не видно в балансі.

Практично це означає ініціативний аудит річної звітності або, якщо часу мало, огляд звітності за ISRE 2400. Огляд дешевший і швидший за аудит, бо аудитор не виконує повний набір процедур, а робить запити і аналітичні процедури і висловлює висновок у формі негативної впевненості. Для багатьох банків цього достатньо, і питати про це варто ДО того, як замовляти повний аудит.

Що банк дивиться найпильніше: дебіторська заборгованість (чи не висить там безнадійне), запаси (чи є вони фізично), пов’язані особи (чи не виведені гроші), кредити від засновників і забезпечення за чужими зобов’язаннями.

Ситуація друга: інвестор або покупець частки

Тут слово «аудит» майже завжди означає due diligence, а це інша робота. Аудит відповідає на питання «чи достовірна звітність». Due diligence відповідає на питання «що я купую і які тут ризики». Обсяг задає покупець, і він зазвичай ширший за аудит: податкові ризики, договори, судові справи, персонал, залежність від ключових клієнтів.

Розумна послідовність така: спочатку швидкий фінансовий due diligence на два-три тижні, щоб зрозуміти, чи є сенс рухатись далі, і лише потім глибока перевірка окремих ділянок. Замовляти повний аудит на старті переговорів це майже завжди витрачені гроші.

Ситуація третя: материнська компанія або груповий аудитор

Іноземний власник просить пакет у форматі групи і часто ще й підтвердження від місцевого аудитора. Тут важлива не стільки глибина, скільки формат: звіт англійською, у структурі, яку груповий аудитор очікує побачити. Про це детально в матеріалі звітність материнській компанії з України.

Що приготувати до першої розмови

Незалежно від того, хто просить, набір однаковий, і зібрати його можна за день:

• Баланс і звіт про фінансові результати за два останні роки.
• Оборотно-сальдова відомість за останній рік.
• Перелік кредитів і позик, у тому числі від засновників.
• Хто просить аудит, у якому форматі і до якої дати.

Останній пункт найважливіший. Половину зайвої роботи можна зняти, просто показавши аудитору лист від банку: часто там написано «огляд», а компанія вже приготувалась платити за повний аудит.

Чого ми не робимо

Обов’язковий аудит фінансової звітності ми зараз не виконуємо, поки триває перевірка контролю якості. Якщо банк чи інвестор вимагає саме обов’язковий аудит за законом, ми скажемо про це відразу і пояснимо, як перевірити іншу фірму в Реєстрі. Перевірка критеріїв обов’язковості у нас безкоштовна і займає один день.

А от ініціативний аудит на замовлення власника, банку чи покупця, огляд звітності за ISRE 2400 і перевірку бізнесу перед купівлею ми робимо, і саме вони закривають більшість запитів банків та інвесторів.