Головне про щорічну інвентаризацію
Згідно з ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, підприємства повинні проводити інвентаризацію активів і зобов’язань для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Проведення інвентаризації є обов’язковою перед складанням річної фінансової звітності.
Зверніть увагу!
Таку інвентаризацію потрібно проводити не раніше 1-го жовтня звітного року, інвентаризація до цієї дати не зараховується.
Винятками з даного правилу є інвентаризація нерухомого майна підприємства, яку можна проводити один раз на 3 роки та інвентаризація бібліотечних фондів може проводитись один раз на 5 років або щороку охоплюючи інвентаризацією не менш ніж 20% одиниць бібліотечного фонду.
Не підтверджена інвентаризацією фінансова звітність може кваліфікуватись як недостовірна та недійсна.
Відповідальність за організацію та проведення інвентаризації в встановлені строки несе керівник підприємства (Інструкція №69 від 11.08.1994р.)
Для того щоб провести інвентаризацію потрібне рішення керівника підприємства (зазвичай оформлюється у вигляді наказу), встановлені строки проведення інвентаризації , встановлений склад постійно діючої (робочої) комісії та порядок оформлення результатів інвентаризації.
Обов’язково разом з членами інвентаризаційної комісії що створюється з числа працівників організації має брати участь головний (старший ) бухгалтера (п. 1.11 Інструкції № 69).
Інвентаризація проводиться в присутності матеріально відповідальної особи за наявності повного складу інвентаризаційної комісії.
Цікаво — не можна два роки підряд призначати одного й того ж працівника головою робочої інвентаризаційної комісії до одних і тих же матеріально відповідальних осіб.
Оформлені описи (акти) після закінчення інвентаризації віддаються до бухгалтерії для відображення в обліку результатів інвентаризації.
Показники за даними інвентаризації співставляються з даними бухгалтерського обліку виявляються розходження між даними обліку та даними інвентаризації. Після того як інвентаризаційна комісія провірить правильність визначених бухгалтерією результатів вона робить свої висновки та пропозиції які відображає в Протоколі інвентаризаційної комісії, що заповнюється після завершення інвентаризації. Керівник підприємства розглянути і затвердити протокол не пізніше 5-денного строку.
До бухгалтерії не пізніше грудня звітного року передаються затверджені документи що відображають результати інвентаризації в бухгалтерському обліку підприємства.
У випадку коли були виявлені інвентаризаційні різниці (нестачі або лишки) бухгалтер складає форми №инв-18 та №инв-19 ( за підписом матеріально-відповідальних осіб).
Зверніть увагу!
Окремі інвентаризаційні описи складаються під час інвентаризації активів що не належать підприємству наприклад товарно-матеріальні цінності що прийняті підприємством на відповідальне зберігання облік яких ведеться на позабалансових рахунках, а також на ті товарно-матеріальні цінності, які знаходяться в дорозі, чи відвантажених але неоплачених у строк покупцями.
Розглянемо особливості інвентаризації різних об’єктів.
- Інвентаризація матеріальних цінностей — її проводять в порядку розміщення цінностей у приміщенні, комісія повинна послідовно переходити від одного виду цінностей до іншого. Якщо інвентаризація не закінчилась протягом дня, голова інвентаризаційної комісії має опечатати приміщення. На перерві робочої комісії інвентаризаційні описи зберігаються в цьому самому приміщенні (п.1.18 Інструкції №69).
- Інвентаризація розрахунків — для підтвердження сум заборгованості бухгалтер робить та передає акти звіряння всім дебіторам та кредиторам які в свою чергу мають підтвердити або висловити свої заперечення в письмовому вигляді протягом 10 днів з дня отримання актів звіряння.
- Інвентаризація забезпечень та резервів витрат майбутніх періодів – перевіряється правильність залишку сум на дату інвентаризації, перелік створюваних забезпечень та резервів затверджених наказом керівника.
- Інвентаризація незавершеного виробництва, ремонту та будівництва — потрібно провірити ступені та стадії готовності об’єктів. Якщо є законсервоване або тимчасово припинене будівництво потрібно виявити причини та підстави такої затримки .
- Інвентаризація бібліотечних фондів – потрібно провірити розстановку бібліотечного фонду, розстановка бібліотечного фонду, шифрування документів , оформлення видачі документів користувачам, виявляються документи що потребують ремонту, виявляється заборгованість користувачів перед бібліотекою. Якщо встановлено що є відсутність документа його пошук проводиться у строк що визначений бібліотекою, але не більше 30 днів (п. 13.5 Інструкція №69).
Найчастіше результатами інвентаризації на підприємстві є різниці між фактичною наявністю цінностей та даними бухгалтерського обліку. Основні причини розбіжностей — природні втрати, помилки під час приймання та відпускання цінностей, зловживання (розкрадання).
За наявними відхиленнями матеріально-відповідальні особи надають письмові пояснення інвентаризаційні комісії яка розроблює пропозиції щодо заліку нестач і надлишків за пересортицею та списання нестач у межах норм природного убутку.
Нагадуємо!
Взаємний залік лишків і нестач дозволяється лише в разі пересортиці щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменування та в однаковій кількості, утвореній в один і той же період, що перевіряється, і в однієї й тієї ж матеріально відповідальної особи.
Всі встановлені при інвентаризації надлишки незалежно від причин їх виявлення оприбутковуються на баланс підприємства за дебетом рахунка відповідних цінностей
Всі нестачі що перевищили ліміт природного убутку відноситься на винних осіб, для цього потрібно дотримуватись встановленого законодавством порядку визначити осіб винних у нестачах майна, суму до відшкодування.
Для стягнення з винних осіб вартість нестачі визначається відповідно до Закону України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), дорогоцінного каміння, недостачею або втратою дорогоцінних металів, валютних цінностей» від 06.06.1995 р. № 217/95-ВР та Порядку визначення розміру збитків від нестачі, розкрадання, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою КМУ від 22.01.1996 р. № 116.
У разі якщо розмір відшкодування не перевищує середньомісячного заробітку, відшкодування здійснюється згідно зі ст. 136 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) підставою є наказ керівника . Він має бути виданий не пізніше двох тижнів з дня виявлення такої нестачі.
Протягом 7-денного строку з дня ознайомлення винної особи з наказом сума що належить до відшкодування, утримується із заробітної плати винного працівника, ураховуючи обмеження щодо розмірів відрахувань, які встановлені ст. 128 КЗПП.
Стягнена з винної особи сума збитку йде на погашення фактичного збитку підприємства, а перевищення над цією сумою перераховується до бюджету.
У всіх інших випадків покриття шкоди винною особою провадиться шляхом подання підприємством позову до районного, районного в місті, міського суду.
У випадках коли винуватці нестачі цінностей не встановлені, то такі нестачі понад норми природного убутку відносяться до складу інших витрат операційної діяльності. Зауважимо що у протоколах інвентаризаційної комісії мають бути наведені повні пояснення причин, чому різниці не можуть бути віднесені на винних осіб.
Відомості про результати проведених у звітному році інвентаризацій відображаються у примітках до фінансової звітності за формою, наведеною в додатку № 3 до Інструкції № 69, также, зазначається інформація за виявленими інвентаризаційними різницями та прийнятими щодо них рішеннями (скільки списано в межах норм природного убутку,скільки зараховано за пересортицею, віднесено на винних осіб чи на результати діяльності).
Більш детально про послуги МК Аудит із інвентарізації ви можете дізнатись на сторінці
www.audit-mk.com.ua/uslugi/konsulting/inventarizatsiya/
Підготовленно -бухгалтером ревізором МК Аудит Бондар Аллою
