Аудит консорціуму і субгрантів: відповідальність лід-партнера та перевірка партнерів
Коли проєкт виконує не одна організація, а консорціум, фінансова конструкція ускладнюється: донор укладає угоду з однією організацією, а витрачають кошти кілька. Для лід-партнера це означає відповідальність за гроші, які він не витрачав напряму, і за документи, яких він фізично не бачить щодня.
Нижче розбираємо, як розподіляється відповідальність, що має бути в договорі субгранту, як побудувати моніторинг партнерів і що саме перевіряє аудитор у такому проєкті.
Хто перед ким відповідає
У більшості грантових угод діє просте правило: перед донором відповідає підписант угоди. Якщо аудит визнає неприйнятною витрату партнера, повертати кошти донору буде лід-партнер, а вже потім стягувати їх з партнера за договором субгранту.
Звідси практичний висновок: договір субгранту, це не формальність, а основний інструмент захисту. Він має переносити на партнера ті самі правила, які донор встановив для лід-партнера, і давати право перевіряти їх виконання.
Що має бути в договорі субгранту
- бюджет партнера з тими самими статтями, що й у бюджеті проєкту;
- період прийнятності витрат, який не виходить за межі періоду основної угоди;
- правила закупівель донора, перенесені без пом’якшень, з тими самими порогами;
- вимоги до документального підтвердження і строк зберігання документів;
- формат і періодичність звітності, з якої лід-партнер збирає загальний звіт;
- право лід-партнера і донора на перевірку та доступ до первинних документів;
- порядок повернення коштів, визнаних неприйнятними;
- вимоги щодо видимості донора, конфлікту інтересів, захисту даних і політик, яких вимагає угода.
Помилка, яку видно в аудиті регулярно: партнеру передано лише бюджет і строки, без правил закупівель. Партнер витрачає кошти за власними правилами, а неприйнятною витрата стає для всього проєкту.
Моніторинг замість перевірки в кінці
Лід-партнер не може обмежитися прийманням звітів у форматі таблиці. Робоча схема виглядає так:
| Періодичність | Що робить лід-партнер |
|---|---|
| Щомісяця або щокварталу | Приймає звіт партнера з реєстром витрат, звіряє з бюджетом, ставить запитання щодо відхилень |
| Раз на період | Вибірково запитує скани первинних документів за найбільшими витратами |
| Раз на проєкт або на рік | Проводить моніторинговий візит: огляд документів, обладнання, спілкування з командою |
| Перед фінальним звітом | Проводить або замовляє перевірку витрат партнерів |
Моніторинговий візит оформлюється звітом з переліком перевірених документів, знайдених питань і строків їх усунення. Саме цей звіт аудитор попросить першим: він показує, що система контролю в консорціумі працює, а не існує лише на папері.
Що перевіряє аудитор
Перевірка проєкту консорціуму включає два рівні. На рівні лід-партнера аудитор дивиться на власні витрати організації і на систему управління субгрантами: договори, моніторинг, звірку звітів, документування рішень. На рівні партнерів, залежно від технічного завдання донора, аудитор або перевіряє їхні витрати безпосередньо, або оцінює якість контролю з боку лід-партнера.
Типові процедури: звірка суми субгрантів у звіті донору з фактичними перерахуваннями і звітами партнерів; вибіркова перевірка первинних документів партнерів; перевірка дотримання закупівельних порогів у партнерів; аналіз того, чи не фінансується та сама витрата двома партнерами одночасно.
Формат звіту визначає донор і це може бути ISA 805, ISRS 4400 або шаблон донора; про відмінності ми пишемо у статті про стандарти ISA 800, ISA 805 та ISAE 3000.
Типові проблеми консорціумів
- партнер витратив кошти на статті, яких немає в його бюджеті;
- у партнера немає окремої аналітики, витрати проєкту змішані з іншою діяльністю;
- закупівлі партнера проведені без конкурентної процедури;
- звіти партнерів складені в різних форматах і не зводяться без ручних коригувань;
- кошти перераховані партнеру наприкінці проєкту, і він не встигає їх освоїти;
- одна витрата, наприклад спільний захід, показана у звітах двох партнерів;
- партнер не зберігає первинні документи, посилаючись на те, що звітував лід-партнеру.
Що робити лід-партнеру на старті
Перед першим перерахуванням коштів варто зробити три речі: оцінити спроможність партнера, узгодити єдиний формат звіту і провести настановчу зустріч, на якій пояснити правила донора його бухгалтеру, а не лише керівнику. Оцінка спроможності партнера, це та сама процедура, яку донор застосовує до вас, і ми описали її у статті про оцінку спроможності організації донором.
Ще один практичний крок, це проміжна перевірка витрат партнерів на середині проєкту. Вона коштує дешевше, ніж повернення коштів донору за підсумками фінального аудиту, і залишає час на виправлення.
МК Аудит перевіряє проєкти консорціумів і субгрантові схеми з 2000 року, входить до реєстру аудиторів ОСНАД (№4624) і до мережі DFK International. Звіти готуємо українською та англійською, за потреби у шаблоні донора. Якщо ви лід-партнер і хочете перевірити витрати партнерів до фінального звіту, залиште заявку: комерційна пропозиція після ознайомлення із завданням, відповідь протягом 1 дня.
Хто повертає донору кошти, якщо витрату партнера визнано неприйнятною?
Перед донором відповідає лід-партнер як сторона угоди. Стягнути суму з партнера він може лише в тому обсязі, який передбачено договором субгранту, тому формулювання цього договору критично важливі.
Чи має аудитор перевіряти документи партнерів безпосередньо?
Це визначає технічне завдання донора. Частина донорів вимагає вибіркову перевірку первинних документів у кожного партнера, частина обмежується оцінкою системи контролю лід-партнера.
Чи потрібен окремий банківський рахунок для субгранту?
Законодавство цього не вимагає, але багато донорів наполягають на окремому рахунку або принаймні на окремій аналітиці. Окремий рахунок суттєво спрощує звірку і перевірку залишків.
Скільки партнер має зберігати документи після завершення проєкту?
Стільки ж, скільки лід-партнер за основною угодою, зазвичай від п’яти до десяти років. Цей строк переноситься в договір субгранту, інакше право донора на перевірку не буде забезпечене.
